|
Мені завжди припадали царські подарунки. Як-от діряві каструлі, чайники, що іржавіють, залатані простирадла та розпороті сорочки, книги з видертими на самокрутки сторінками, та піаніно з вибитими зубами, стільці без ніжок, перегорілі лампи, письмовий папір Китайської культурної революції, на якому, що не пишеш, виступає кривава пляма. Мені залюбки дарували цвяхи без головок, шпулі без ниток, без стрілок годинник, окуляри без стекол та порожній тюбик з-під зубної пасти. Одного разу мене нагородили фотоапаратом без об’єктиву. Мені також збиралися вручити ще декілька «цінних та необхідних» предметів, але я слабодухо ховалася в підпіллі, нікому не залишаючи координат. Деякі дари все ще при мені, і живу я зараз, уявлення не маючи ні про місце (окуляри без скла), ні про дію (безокий фотоапарат), ні про час (годинник без стрілок).
|