|
Є таке місто, старе-старе, воно перерахувало вже легіони Тита та Веспасіана, наречених і багатодітних, хворих та вмираючих, воюючих і торгуючих, люблячих, зловмисників, хто лестить і хто хизується, нарікає на сьогодення, смерті чиєїсь прагне, усіх німих і хто вже говорить, усіх сліпих і прозрілих. Місто, що давно вже зростає вниз, а не вгору, і розпадається на молекули та на атоми жовтого біблійного смутку.
|