|
Щоб в очах не стояли руїни, в темних очицях громадянин, Що лишилось від його країни? Тільки зіткнення доль і крижин. Так димить від аварій зі струмом, що стопа прикипа до землі. Що він чує? Безодні і трюми, де сліпого кидає сліпий. Де коротка, як те замикання, мова і́скрить, болить від часток. Де злочинна печатка вигнання – мільйони брудних сторінок.
|