|
Хто Лету перейшов, зайшов в одвічний хор, той знає вади вод, що втілені у ртуть. На катері Харона вже заглух мотор, маяк давно сліпий. Немає вітру тут. І сніг отут не йде, не йде ні дощ, ні град, ні сонця, ні зірок тут не буває вщент. Гримить залізний прапор, і залізний лад свистить, в залізний плащ одягнуто скелет. Я не малюю пекло, небуття страшне, втім, хтось там є зразком чи формулою зла. Де вбито кожного, там вбили і мене, доки з імли на Світло пішки не дійшла.
|