|
Мені добре не там, де я є, і не там, де буваю, а там, де є воля, коли дістає, тобто хвиль, тобто місця, де сам ти складаєшся з волі, вона обертає Горгоною все на каміння, пісок... То ціна, сенс життя, той, що навіть на зе- нітний постріл тепер нікого не підпустить. Захмарних комет ллється світло, і колір його як тріумф купідонів і Лед. Тобто блиск, тобто шовк, тобто мед, тобто благо, і сльози рясні. Тобто все, що для волі живе, а живе розуміє без слів.
|