|
Хто – не знаю, розпускає ці чутки, Що живу я без турбот і без біди, Що, напевне, день мій радісний такий, Бо щастить мені скрізь і завжди. Так, як і всі, як всі, як всі, Я по землі ходжу, ходжу, У долі щастя, як і всі, Щастя собі прошу. Ви не вірте, що живу я, як в раю, Що мене мої незгоди обійшли. Я також під вечір втоми зазнаю... І сумна, і реву, як коли. Так, як і всі, як всі, як всі, Я по землі ходжу, ходжу, У долі щастя, як і всі, Щастя собі прошу. Прочухана і мені життя несе, Та від бід хороші ліки нам дано – В час гіркий, коли смертельно не щастить, Я кажу, що щастить все одно. Так, як і всі, як всі, як всі, Я по землі ходжу, ходжу, У долі щастя, як і всі, Щастя собі прошу.
|