|
Кажуть усі, що дороги любові обплутані тайно. Весною очі побачив твої випадково, кохана. Відчув я зразу, що радість і сум будуть з’єднані з ними, що свято світле до мене прийшло із очима твоїми. Його любов’ю назвали здавен благороднії люди, це свято в серці, що завжди чекає й, чекаючи, любить. Кажуть усі, що любов – це пусте, називають маною, Але мені стала зразу вона, наче зірка, ясною. І навіть вночі, як сонце вона, навіть в горі крилата. Хай ти пішла, та я вдячний тобі за прекрасне це святої Його любов’ю назвали здавен благороднії люди, це свято в серці, що завжди чекає й, чекаючи, любить. – Кажуть усі, що зрадлива любов, що так швидко минає, У нас дорога з тобою одна, і ти прийдеш я знаю. Прийди скоріше, мотив нагадай тої пісні, кохана. Яка любов’ю у серці моїм веселковою стала. Його любов’ю назвали здавен благороднії люди, це свято в серці, що завжди чекає й, чекаючи, любить.
|