|
Все бути поруч не можуть люди, Все бути разом не можуть люди – Не може знов земна любов горіть без кінця... Скажи, для чого тоді ми любим, Скажи, для чого себе голубим, Рахуєм дні, спаливши серця? Любов чекаєм, неначе дива, Єдину ждемо, неначе дива, Хоча вона згорить сповна, згорить, мов журба... Скажи, чи знали, коли щасливо Ми зустрічались, були вразливі, Що ти – моя, а я – твоя любов і судьба? Скажи, як довго було бродити, Серед туманних світів ходити, Щоб потім ми, з тобою ми себе знайшли? А раптом доля нас розлучити, Захоче знову нас розлучити При світлі зір, на краю землі? Розлук у світі не зрахувати, І втрат у всесвіті так багато. І знов свою любов знайти я ще не зумів. Та все ж я буду тебе шукати, По світі знову тебе шукати, Тебе одну серед чужих просторів, віків.
|