|
Ясно: в життєвім лоні Скриті моря біди. В пиві ніхто не тоне, Тонуть в воді завжди Ріки, моря бурхливі... В кожному з них – біда. Губить людей не пиво, Губить людей вода. Друг незабутній «зліва» І не чекав біди, Поки разок у пиво Сам не долив води. І, посміхнувшись криво, Крикнув у день суда: «Губить людей не пиво, Губить людей вода!..» Душу якщо поранять, Ліки – де від біди? Адже підеш не в баню, Адже підеш сюди. Тут ти зітхнеш щасливо, Крикнеш і в День Суда: «Губить людей не пиво, Губить людей вода!..»
|