|
Вийду я на палубу, просто так на палубу, До губи я «Мальборо» наче приліплю. І того не відаю, що собі на згубу я, Підійду до тебе – і тут же полюблю. Я цигарку «Мальборо» кину недокурену, Про шторми труїтиму і про паруси. І зітхну: «Ах, дівчина, ну навіщо хмурите Очі незрівнянної, дивної краси?» А в небі хмарка, що прозоріш павутинки, На теплоході нас хитає, як в човні. А море це синіше синьої картинки, А ти красивіше, ніж навіть уві сні. Погода класна, прям валютна ця погода. І нам далеко ще, далеко до зими. І де ж нам знати, що невдовзі, неприроднью Чужими станемо більш, ніж раніше, ми. Поки я з тобою ще навіть не знайомі ми І не поклялися ще разом – ти і я. І любов майбутня, що стане там минулою, Десь де разом сходяться небо і земля. Якщо б серце знало би, наперед все знало би, Дуже просто було би обійти біду. Якщо б день повернути той, де ще по палубі З славнозвісним «Мальборо» я до тебе йду. А в небі хмарка, що прозоріш павутинки, На теплоході нас хитає, як в човні. А море це синіше синьої картинки, А ти красивіше, ніж навіть уві сні. Погода класна, прям валютна ця погода. І нам далеко ще, далеко до зими. І де ж нам знати, що невдовзі, неприроднью Чужими станемо більш, ніж раніше, ми.
|