|
Не осінній дрібний дощичек Сіє-сипле крізь туман: Весь в сльозах, у хлопця важчає Оксамитовий жупан! «Не плач, парубче, Ти ж бо не дівчина, Пий! Журба мине! Пий, пий! Журба мине!..» Ні, печаль у грудях глибшає, Недалеко й до біди! Дні веселощів, дні радощів Щезли геть, хто-зна куди! «Не плач, парубче, Ти ж бо не дівчина, Пий! Журба мине! Пий, пий! Журба мине!..» Та, мов Батьківщину, рідний край, Як не згадувать мені Дні веселощів, дні радощів І печалі чорні дні! «Не плач, парубче, Ти ж бо не дівчина, Пий! Журба мине! Пий, пий! Журба-мине!..»
|