Я тямлю – так пильно
Глибокий мій зір,
Мов промінь блискучий, пронизував бір,
І луки, і степ, скільки вільно.
Та що не мина?
Де очі-зірниці?
Я виплакав їх серед ночі без сна
По милій моїй чарівниці!
Павло Грабовський
1896
