Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

Нічка за вікном чорніє,
в небесах зірки горять,
люди сплять, а я все мрію,
а колеса все гримлять.

Пам’ятаю бал, прощання,
інститутські торжества,
і останнього спіткання
щирі та палкі слова.

Чи зустрітись доведеться
в череді нових занять?
Десь тихенька пісня ллється,
а колеса все гримлять.

Гарно так на верхній лаві
при відкритому вікні!
І нові чекають справи
у далекій стороні.

Йде зоря, мені не спиться,
у природі благодать.
І далеко вже столиця,
а колеса все гримлять...
Олена Побийголод2026