|
Занявчали кошенята: «Нам набридло нявкати! Хочемо, як цуценята, Гавкати!» А за ними й солов’ята: «Нам набридло тьохкати! Будемо, мов поросята, Рохкати!» Цуценята нявкають: – Няв! Няв! Няв! Кошенята гавкають: – Гав! Гав! Гав! Солов’ята рохкають: – Рох! Рох! Рох! Поросята тьохкають: – Тьох-тьох-тьох! Тут комарик прилетів І по-вовчому завив: – У-у-у-у-у! А ведмідь з кущів Півнем заревів: Ку-ку-рі-ку! Ну й розгардіяш! Тільки зайчик наш Не пугукав, І не мукав, Під капустою сидів, Як слід зайцю, гомонів і звіряток легковажних переконував: «Якщо личить вам нявчати, – то не гавкайте! Якщо личить вам гарчати, – то не нявкайте! Не ходити курчаті з отарою, Не літати жабам понад хмарою!» Тільки пустуни-звірята – Поросята, ведмежата – Слухати не хочуть, Бавляться й регочуть. Риби лугом походжають, Жаби в небі пролітають, Миші котика зловили, в мишоловці зачинили. А бешкетниці лисички похапали запальнички І до моря полетіли, Синє море підпалили. Море жаром припіка, Кит із моря утіка: «Гей, пожежники, мерщій, Загасіть будинок мій!» Довго, довго крокодили В морі полум’я гасили Пирогами, дерунами, і сушеними грибами. Прибігали вивірки, поливали з виварки. Прибігала квочка, поливала з бочки. Прилітав лелека, Поливав із глека. Прибігали мишки, поливали з кишки. Гасять, гасять – не погасять, Заливають – не заллють. Тут метелик прилетів, Крильцями затріпотів, стало море гаснути і погасло. Ох і весело звірятам, Всі взялися танцювати, Вушками тріпочуть, ніжками тупочуть. Гуси ведуть знову гусячу розмову: – Га-га-га! Киці занявчали: – Няв-няв-няв! Мухи задзижчали: – Дз-з-з! А корівка мукає: – Му-му-му! А пугач пугукає: – Пу-гу-гу! Козенятко мекає: – Ме-ме-ме! А ягнятко бекає: – Бе-бе-бе! Голуби співають: – Гулі! Гулі! Гулі! Муроньку люляють: люлі-люлі-люлі, люлі-люлі-люлі.
|