|
Фейлетоніст скуйовджений Засунув в рот перо. Халат його поношений, А шапка – болеро. Як шпальти дати в номері, Щоб новизни був знак? Зима. Життя в Житомирі Сонливе, як бабак. Живе перепечатками Газета-інвалід. Помилками лиш частими Клієнтів веселить. Не можна поліцмейстерів В газеті зачіпать. Чиновників, брандмейстерів, Торгівців, владу, знать. Султана, предводителів, Толстого і Руссо, Адама, просвітителів І, навіть, Клємансо. В житті одні суворості, Що ж діяти, бог мій? Нове, якщо по совісті, – То в Думі – мордобій. Фейлетоніст скуйовджений Мне шапку свою, тре, – Це теж сюжет поношений, Бо мордобій – старе.
|