|
Які щасливі ми, що Пушкін є у нас! Я повторюсь, хоч приказка і застаріла. Майстрам давно уже підрізали їх крила, ридає дух над згарищем – вогонь погас. Сікли татар сокири, іга темна сила, цар-самодур Іван, Петра жорсткий указ. Голота хитра вихід все ж знайти зуміла: які щасливі ми, що Пушкін є у нас. Але народ мовчить століття поспіль, а Мідний задки скаче, як на посміх, дай Бог, щоб не спіймали нас на мушку. Щоб до добра йшли стежкою простою. Які щасливі ми – у нас є Пушкін! В Росії є. У мене є з тобою.
|