|
Так, є жінки порід декоративних. Їх не хвилюють пристрасті, кар’єра. Вони виходять славно на картинах, І в будь-яких приємні інтер’єрах. Вони завжди підстрижені, завиті, і Облизують капризно масло з булки, а Заводять їх, як побутові витівки, І хвастають їх статтю на прогулянках. А є жінки – собаки мов бійцівські. У них свої, бійцівські є повадки. Вони вважають: щастя варте бійки, І не розтиснути їх мертву хватку. Є і жінки мисливської породи. Чиє життя – чуття, гонитва й здобич. Розумні і азартні від природи, Їм поводка короткого не зробиш. А є жінки – собаки їздові, і. Вони везуть всіх чад і домочадців, Завжди в упряжці, вічно ледь живі є (Ніяк їм відіспатися не вдасться). Яка вульгарність, смуток, навіть скука – То вити, а то гризти всіх невпинно. ...А я, хоч і відчуваю, що я сука, Стараюсь залишитися людиною...
|