|
Цвіте ясмин. Зеленим гаєм Над Тереком я зранку йду. І конус срібла чітко сяє Ген, поміж гір, весь на виду. Ріка шумить, вся в іскрах світла, В жаркому лісі чуть ясмин. Вгорі зима і подих літа: Січневий сніг і неба синь. І ліс від спеки мре і мліє, Та тим пишніш цвіте ясмин. В блакиті ярій чари сіє Небесна бучність верховин.
|