|
Була весна, життя було легким. Хоч пеклом свіжа зяяла могила, Життя було легким, немов хмарки, Немов димок, що віяв од кадила. Земля, у пишний цвіт убрана знов, Простерлася, блага, переді мною – І перший вірш, і першая любов Пришили до мене з гробом і весною. Це ти, о квітко степова моя, Відцвіла і забута вже по веснах, Мов Бог, здолала смерть, як юний був ще я, І повела у царство вічне і чудесне!
|