|
І трава, й колоски, і дорога в житах, І блакить, і на квітах джмелі... Прийде час – Господь блудного сина спита: «Чи щасливим ти був на землі?» І забуду я все – пригадаю лиш знову Польові ці шляхи в полудневу теплінь І в солодких сльозах припаду я без слова До Його милосердних колін.
|