|
Колоски і квіти, і блакить безкрая, Полуднева спека і джмелі... Сина блудного колись Господь спитає: «Чи був щасний вік твій на землі?» Я усе забуду – зможу липі згадати Цю дорогу польну, зела дух – Й від солодких сліз не встигну щось сказати, До колін Господніх припаду.
|