|
Мелькають далі, геть сліпі та чорні, Ген океану мертвий лик мигтить: Бог розверзає голубі безодні, Та лиш на куцу мить. «Хай буде світ!» Та гасне світ, і зразу ж Тяжкий і сонний гул росте по тім: Господь, занурений в одвічний хаос, Тьму ремством збаламучує своїм.
|