Місяць палевий з-за хмари
випливає, як корвет.
Над долиною примара –
церкви темний силует.

Світло місячне згасає
ночі темній навздогін,
а з дзвіниці долітає
тихий-тихий, сонний дзвін.

У просвіти хмар тягучих
серп понуро зазира,
під гілками верб плакучих
ним гаптується жура.

В річці, в заводі глибокій,
там, де день до ранку зник,
завмирає одинокий
срібний місяця двійник.
Олена Денисова2018