|
За Мертвим морем – попелясті грані Примарних гір. Вже полудень, обід. Він викупав кобилу у Йордані Й курити сів. Пісок нагрівсь, як мідь. За Мертвим морем, в сонячнім тумані, Тече міраж. В долині жар стоїть, Туркоче дикий голуб. На герані, На олеандрах – ярий багрий цвіт. Курника сонно він: знай прославляє Жар, олеандр, герань і тамарикс. Сидить, немов орел. Ряба абая Сповзає з пліч...Поет, розбійник, гікс. Знов курить, радий, що у вірші... з димом Він порівняє гори за Сиддимом.
|