|
Тріщить вогонь. В фелюці сяйво й жар. В воді спинились і срібляться щуки, Біліє дно...Бери тризубець в руки І не спіши. Удар! Іще удар! Та пізно. Пристрасть – любий нам кошмар, Та вже невміч, огидні кров і муки... Гаси, гаси – верни за борт фелюки Багаття у Лиман... Дим, пара й гар! Свіжіше стало й легше. Виринають Сузір’я з мряки у напівпітьмі. Гойдає хвиля, риби засинають... Я горілиць лягаю на кормі. Плисти всю ніч, та в морі нуд щезає. Під стукіт кочетів я задрімаю.
|