|
Хоч хмарно, та світлі ставки Споять, мов дзеркала відлиті, І чаші їх, повні води, Немовби сухі, уже спиті, Та ба: в них відбились сади. Ось крапля – головка гвіздка – Упала, н дощ сотнями голок Скородить затони ставка І, в танець пустившись по колу, Шумить у саду та скака. Ось вітер листки закрутив, Змішав молоденькі берізки, А промінь живкий запалив На вітах тремтливі блискітки, В калюжу блакиті налив. Ось райдуга... Радісно жить І думать про небо, зірницю, Про сонце, достиглу пшеницю І щастям простим дорожить: Блукати в убранні легкім, Дивитись, як бавляться діти В альтанці в піску золотім... Ось істинне щастя на світі.
|