Спокійний погляд, наче погляд лані,
І все, що в нім так ніжно я любив,
Я досі пам’ятаю, я за тим тужив,
Та образ твій тепер уже в тумані.

Настане час – мине моя печаль,
І засиніють снами спогадання,
Де вже нема ні щастя, ні страждання,
Нічого-лиш усепрощенська даль.
Роман Ладика2009