|
Що з того, що в далекім морі На узбережжі валуни Виблискують на сонці, мокрі, Як хвиля набіжить на них? Чи ж то не я, з чиєїсь волі, Сам уявив той край морський, Осінній вітер, запах солі, Рій білих чайок гомінкий? О, скільки снів тих неглибимих, Байдужих світові чуттів, В солодкій муці духом зримих, – І що вони? Чий клич без слів?
|