|
Гудючий передзвін молитись закликає, На струнах сонячних над нивами бринить; Даль оболоні у блакиті потопає, І річка на лугах виблискує, горить. А на селі ще зранку йде відправа в храмі: Татарським зіллям встелений усей амвон, Виблискує вівтар, замаяний квітками, В янтарнім сяйві свіч та сонця – йому в тон. І дзвінко хор співа, незграйний та веселий, У вікна пахощі приносить вітровій... Твій день настав утомний, кроткий брате мій, Спокійний та ясний весняний празник зела! Сьогодні ти з обсіяних полів приніс У храм просту пожертву білокору: Гнучку гірлянду з молодих гілок беріз, Зітхання тихий сум, молитву – і покору.
|