|
Любив малим я сутінь в храмі, Любив у надвечірній час, Як храм засвічувавсь вогнями Перед молільниками враз. Любив нічне богослужіння, Коли у співах і словах Звучить сумирне поклоніння І покаяння у гріхах. Тихенько, десь там у притворі, Ставав собі позад юрби; З собою завше ніс туди В душі і радощі, і горе; І в час, як з хорів линув спів Про «Світло Тихе» і про Бога, Я забував свої тривоги І серцем радісно світлів...
|