Вирує паводком вода, Шумить так глухо, особливо. Граків дзвінкі уже стада Кричать і весело й важливо. Встає серпанок над горбом, І вранці в теплому повітрі Біліє пара полотном, Напоєна теплом і світлом. А вдень калюжі під вікном Так розливаються і сяють, Що в залі сонячним пшоном Скрізь білі «зайчики» гуляють. З-за сіро-в’ялих круглих хмар Невинне небо голубіє, І вже ласкаве сонце гріє В затишші хлівів і кошар. Весна! Весна вже тут! Я знаю! Стою, неначе остовпів, І запах саду відчуваю, І теплий запах із дахів. А ще вода дзюрчить струмками, Звучить навколо крик півнів, І теплий вітер між хатами Несе тепло весняних днів.
|