|
Тепла ніч ясна і золотава, Місяць встав над током і завмер. Все спочило. Тільки темний флігель, Степ і небо бачу я тепер. Здалеку на реп’яхах чорніє Тінь од даху. Далі на траві І на стернях місяць світло стеле, Мов полотна біло-льонові. Блимає на півночі Капелла Семицвітним вогником здаля, І теплом ласкавим опівнічним Над полями тягне відтіля. Солодко отак відпочивати Уночі, вдихаючи тепло. Все навкіл колишнє: хутір, поле, Все те саме. А життя – пройшло.
|