Ніч печальна, шляхом безнадій.
Десь далеко у степу широкім
Вогник оком блима одиноким...
Серце вповні ласки... Боже мій!
Тільки ж хто збагне несупокій,
Вічне: що тобі? І що з гобою?!
В плині небо й степ, важкі журбою.
Ніч печальна, шляхом безнадій.
Юрій Отрошенко
2012
