Коли зайшов я в пізній час,
Вона в алькові спочивала,
І в світлі місяця – вкривала
Світився спущений атлас.

Вона лежала горілиць,
Прекрасні раздвоївши груди,
І сни її в нічній облуді
Містили безліч таємниць.
Віктор Чернявський2016