Я увійшов. Був пізній час.
Вона заснула. Ніч сіяла
в її вікні і покривала
світився спущений атлас.

Вона лежала на спині
розплетена і блідолиця,
і тихо, як вода в криниці,
життя стояло уві сні.
Олександр Колосок2017