Як я зайшов, був пізній час. Вона не чула. Міцно спала. Відкинутого покривала Світив од місяця атлас. Вона лежала, осяйні І голі роздвоївши груді, І тихо, як вода в посуді, Її життя стояло в сні. Дмитро Павличко ?