Осінь листя ржею позначає:
Ні, своєї долі не минуть!
Тільки небо ясно й ніжно сяє
Крізь дуби, що вгору гілля пнуть.
Так надземним чимсь оповіває,
Мов пророчить стільки тихих днів,
Що душа з прощенням проводжає
Рік, що, промайнувши, обдурив.
Аркадій Казка
1922