|
Країн багато. Перші є і треті. Ми любим з трощі килими й дари. Ми ходим не в кав’ярні, а в мечеті, На тихі і на сонячні двори. Ми не купці й не крамарі з базару, Коли вступає караван в Дамаск, Ми тішимось і ждем його товару, Але не треба нам англійських ласк. Шоломам білим вже пора додому, Ми знаємо – це станеться колись. Написано: зла не твори чужому, Та радісно на нього не дивись. Скажи привіт, але холодним тоном, Коли прийдуть, дивись на кипарис, Дивись в лазур. Не будь хамелеоном, Що по стіні мелькає вгору й вниз.
|