|
Країн чимало є на світі гарних. Нам любі з очерету килими, В мечеті ходимо – не до кав’ярні, Двори затишні, світлі любим ми. Ми не купці базарні. Ми не раді, Коли в Дамаск, де визнають іслам, Англійський караван прибуде з кладдю, Всі їхні датки не потрібні нам. Ми терпим їх. Та білих шат, шолома, Не хоче бачити ніхто – і край! Написано: зла не роби чужому, Але й очей пред ним не підіймай. В зеленім ти й вітай їх за законом: Коли прийдуть – на кипарис дивись, В блакить дивись. Не будь хамелеоном, Що по стіні ганяє вгору-вниз.
|