|
Чимало царств, сторін чимало в світі: Нам любі з очерету килими, Не до кав’ярні, а в мечеть ходити В двір тихий, повний сонця, любим ми. Ми не купці. Зиск не владає нами, Коли в Дамаск в якийсь з гарячих днів Прибуде караван з багатим крамом... Не нам просить в англійців мідяків! Ми терпим їх. Та їхнього нічого Не хочем знати й бачити – і край! Закон: чужинцю не твори лихого, Та перед ним очей не підіймай. В зеленім ти! Вітайсь – будь друг законам, Якщо ж прийдуть – на кипарис дивись. В блакить дивись. Не будь хамелеоном, Що шмига по стіні угору-вниз.
|