Сад – в росі, а в гніздах тепло, щасно. Та солодкий гамір птиць... Півсон. Тож вознось хвали, вже зорі гаснуть. Над шпилями заяснів Гермон. Потім сядь, щасливий, босоногий, З чашкою десь під вербовий пліт... Мир усім, хто йде у куряві дороги! Вславмо, браття, новий день і світ!
|