|
Опівдні в квітні, шляхом крем’янистим, У спеку, між розквітлими садами, Прийшов чернець, високий франсисканець, У монастир, що над південним морем. – Хто там такий? – спитав з-за брами брамщик. – Брат по Христу, – відмовив франсисканець. – Кого вам треба? – Брата Габріеля. – У нього справа – пише Воскресіння. Тоді чернець зірвав троянду з муру, Шпурнув у двір – і зараз геть подався. На білий мармур та троянда впала І попелом розсипалася чорним...
|