|
В затінку хат льодок хруптить, мов скло. Квітнева рань. Приємний холодочок. У монастир, як споконвік було, Говільниці несуть синів та дочок. Відкрий з ясним престолом храм для них, Прийми, о боже, матерів щасливих. А як підійдуть до дверей святих, – Заколисай у дзвонних переливах.
|