|
Я – звичайна дівка на баштані, Він – рибак, веселий чоловік. Як вітрило біле на Лимані, Бачив безліч він морів і рік. Кажуть, що гречанки на Босфорі Гарні... Не рівнятися мені. А вітрило потопає в морі, Вернеться воно, а може, й ні? Ждатиму в погоду і в негоду, Виглядати з моря... Не діждусь, Перстень кину з берега у воду, Чорною косою удавлюсь.
|