|
Я – звичайна дівка на баштані, Він – рибак, веселий чоловік. Тоне білий парус на Лимані, Що до всіх морів й річок вже звик. Кажуть, що гречанки на Босфорі Гарні... А я – чорна і худа. Потопає білий парус в морі – Може, й не повернеться, біда! Я чекати буду і в негоду... Якщо ні – з баштану йду босою, Кину перстень з берега у воду, І вдавлюся чорною косою.
|