|
Що відчувала ти, Псіхеє, в день, коли Тебе привів Ерот, з’єднавши ваші долі, На учту неземну, де боги возлягли? Щ6 відчувала ти в їх олімпійськім колі? І вся любов, яку він склав тобі одній, Хіба полегшила образи невпізнанні: Ареса зверхній зір, цариці дух лихий, Богинь шушукання й Кіпріди зле вітання? І чи на учті цій, під безсоромний сміх, Де всі – над владою, всі – боги та богині, Не згадувала ти веселощів земних, Де сором є й печаль, де віра є в святині?
|