|
І глянув він, і ти заснула, І він пішов, і день – відкинь; І наче руки простягнула Вогнем стривожена та тінь. Слова магічного закляття Снів заповітних не зірвуть, І все ти будеш пам’ятати: Обійми, мрії всі, мабуть, Коли ж він, владний і прекрасний, Повернеться до тебе знов, То буде тільки сон неясний, І непотрібний сон – любов!
|