|
Полудень, каміння, молот. Пил, каміння, піт. Горе тим, хто смілий, молод, Де тюрма і гніт! Злидні – цвьохкіт пуги впертий, А любов – мов цеп... Хто піде, щоб вільно вмерти, У розлогий степ! Полудень, каміння, молот. Пил, каміння, піт... Працею, долавши голод, Трощимо граніт. Б’єм каміння ми, щоб жити, В змахах наша путь. Горе тим, хто нині діти, Хто повинен буть! Полудень, каміння, молот, Пил, каміння, піт... Розчахне ж хоч смертний холод Двері в інший світ?
|