Співзвуччя слів не випадкові! Хай дальня сув’язі луна – То в нерозгаданому схові Живої мови таїна. До слів слова, до мислей мислі Сплітають пари вірних рим; І строфи, як гірлянди, звисли Над плесом озера ясним. В завітній правді віддзеркалень Всі наші прагнення земні, Всі істини, які плекали, Всі сни правдиві в глибині. Живи, поете, у співзвуччях, Лови їх радість незбутну, Щоб вільну мрію вірш співучий Дзвінкими гранями замкнув. Як симетрична протилежність, Вона в ясних твоїх рядках, Вона свідомості бентежній Горить веселкою в віках!
|