|
Моя душа – хлань океану тьмяна – Де безліч форм життів моїх кругом. Поліпом був я, марив я теплом, Літав, як ящур, у туманах рана. Мене з Ассуром знала Gordiana; З Халдеєм зірці я співав псалом; У Фіви з гіксами йшов напролом; Гнав диких даків під значком Траяна. Хрест на плечі – я брав Єрусалим; Як магу, Чорт мені грозив крізь дим; Мара судив мене до гільйотини; Із Пушкіним я розмовляв, як друг, Та ось дзвінок трамвая ловить слух, О, як багато всіх, та я – єдиний!
|